Методи та прийоми
для розвитку критичного мислення

Розвиток критичного мислення — це дуже важливий аспект не лише у навчанні, а і в повсякденному житті, де герої є реальними, а їхні вчинки — це дії твої і твоїх дітей. Навчити дітей мислити критично — означає правильно поставити запитання, направити увагу в правильне русло, вчити роботи висновки та знаходити рішення, Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керівництво з боку вчителя.

^ Мета учителя — створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости в умовах успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, допомогти зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь треба докласти зусиль. І тоді успіх супроводжується відчуттям радості та задоволення від діяльності, виникає почуття компетентності.

^ Наведу деякі прийоми створення «ситуації успіху»:

1. «Радість класу» — емоційний відгук навколишніх на успіх учня класу, констатація будь-якого, навіть незначного позитивного результату діяльності, навіювання у дитини віри в себе.
2.
«Лінія горизонту» — перший успіх дитини одразу підхоплюється вчителем, пропонується повторити завдання на більш складному рівні, наче «відсуваючи» лінію горизонту.

3. «Авансування» — вчитель в індивідуальній роботі виконує з учнем завдання, пояснюючи йому складні місця, а потім у класі дає подібне завдання, що самостійно виконується учнем, і він відчуває успіх.
«Роби як ми, роби краще нас» — ось девіз уроків з використанням технології критичного мислення. Створення ситуації успіху, віра в дитину та вираховування її індивідуального стилю діяльності найбільш продуктивно впливає на мотивацію навчальної діяльності учнів, які згодом діють за сценарієм «переможця». А саме: «Я сьогодні кращий, ніж учора!» Тільки таким чином можна забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.
Критичне мислення — мислення самостійне. Учні повинні мати достатньо свободи, щоб мислити і самостійно вирішувати найскладніші питання. Мислити критично можна в будь-якому віці. Навіть у першокласників накопичено для цього достатньо життєвого досвіду та знань. Навіть малюки здатні думати критично і самостійно. Саме завдяки критичному мисленню традиційний процес пізнання знаходить індивідуальність і стає свідомим, безперервним та продуктивним.

Критичне мислення є досить складним процесом творчої переробки інформації, пов’язаної з її усвідомленням, переосмисленням такої діяльності.
Урок критичного мислення має певну структуру та складається з 5 основних етапів.
Основні етапи уроку критичного мислення:
1. Розминка (створення сприятливого психологічного клімату на уроці).
2. Обґрунтування навчання (постановка мети уроку, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення теми та предмета в цілому).
3. Актуалізація (зацікавленість, спрямованість на навчання, відтворення знань, потрібних для наступних етапів уроку).
4. Усвідомлення змісту (знайомство з новою інформацією, аналіз інформації, особисте розуміння).
5. Рефлексія (критичний момент уроку).
- учні переробляють нові знання на власні;
- запам’ятовують матеріал, так як розуміють його;
- активно обмінюються думками;
- удосконалюють і поповнюють словниковий запас;
- складається різноманітність міркувань;
- вибір правильного варіанту.
Методи та форми роботи з технології «Критичне мислення»
1. Стратегія «Асоціативний кущ»
(Етапи актуалізації і рефлексії)
Правила складання асоціативного куща:
- Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;
- Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;
- Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;
- Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.
Приклад. Асоціативний кущ, складений на першому уроці в 1 класі:
2. Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя).
(Етап рефлексії).
Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.

Алгоритм складання сенкану:
1) Тема (іменник)
2) Опис (прикметник)
3) Дія (дієслово)
4) Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.
5) Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).
Приклад сенкану:
1) Рушник.
2) Гарний, полотняний, різнокольоровий.
3) Зацікавлює, дивує, зворушує, приваблює.
4) Бережімо, пишаємося, даруємо.
5) Оберіг, зв'язок з минулим.
3. Стратегія «Кубування»
(Цей метод навчання полегшує розгляд різних сторін теми).
Ця стратегія, де використовується куб, на гранях якого даються вказівки для учнів. Учитель пропонує в процесі роботи викласти власні думки з пропонованої теми.

Лексичне значення слова
До істоків слова
Речення, тексти, фразеологізми, прислів’я, приказки
Сполучення слів
Спільнокореневі слова
Синоніми, антоніми,
омоніми

Цей метод допомагає дитині визначити, яка інформація йому знайома, і що він узнав нового. Це найголовніше, бо учень може сказати собі: «Це я знаю, але хочу узнати більше».
Приклад «Кубування»
(Робота в групах).
1) Лексичне значення слова.
Ведмідь – дика кошлата тварина, що живе у лісі, зимує у барлозі, любить мед.
2) До істоків слова
Ведмідь – означає «поїдавший мед», медоїд.
3) Спільнокореневі слова.
Ведмідь, ведмежа, ведмедик, ведмежатник, ведмежий.
4) Сполучення слів:
Великий, крупний, клишоногий, вайлуватий, старий, голодний, чорний, бурий, гімалайський, білий.
- Побачити, зустріти, вислідити (ведмедя).
- Реве, ричить, смокче (лапу), спить.
5) Синоніми
Ведмідь клишоногий, топтигін, ведмежа.
6) Фразеологізм:
- Ведмідь на вухо наступив (немає музичного слуху).
- Ведмежа послуга.
- Дивитися ведмедем.
Прислів’я: - Два ведмеді в одному барлозі не живуть;
- Для ведмедя зима – одна ніч.
Загадка: Клишоногий, вайлуватий,
Смокче у барлозу лапу,
Вміє голосно ревіть,
Називається … (ведмідь).
4. Стратегія «Есе»
(Етап рефлексії, актуалізації)
Есе як метод формування критичного мислення полягає у написанні тексту в довільному стилі.
Алгоритм «Есе»:
- Збирання інформації за проблемою.
- Аналіз інформації.
- Виявлення власної точки зору.
- Викладання власної точки зору.
Есе може бути абсолютно вільним чи аргументованим (від 5 до 20 хвилин).
5. Стратегія «Дискусія»
Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів.
Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.
Хід дискусії:
1. Оголошується проблемне питання дискусії.
2. У групі одна пара обирає позицію «ЗА», інша – «ПРОТИ».
3. Кожна пара обговорює свою позицію, добирає аргументи на її підтримку.
4. Через деякий час утворюються нові пари, які складаються з учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп.
5. Учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за необхідності нові.
6. Учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи «удосконалений список» аргументів.
7. Проводиться дискусія у своїй групі серед двох пар.
8. Кожний учасник дискусії викладає власну позицію, скориговану під час дискусії, у вигляді есе.

6. Стратегія «Кероване читання з передбаченням»
Алгоритм
— Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставлю дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (робота в парах чи групах).
— Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами. Зупинки треба роботи на найбільш цікавих місцях, створити інтригуючу ситуацію очікування.
— Після читання кожної частини учням ставляться запитання. Пропонується зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується.
7. Стратегія «Метод прес»
(На будь якому етапі уроку)
Етапи методу прес:
— Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»
— Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»
— Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад…»
— Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»
Приклад методу прес:
Вивчення казки Б. Грімм «Пані Метелиця».
— Я вважаю, що посеребриця отримала свою нагороду заслужено.
— Тому що була роботящою, старанною та терплячою.
— Наприклад, про це свідчать її вчинки, описані у казці …
— Отже, наполеглива праця привела її до заслуженої нагороди.
8. Стратегія «Порушена послідовність»
(робота в групах)
— Учням пропонується кілька речень з тексту, записаних у порушеній послідовності.
— Учнів об’єднують у групи. Кожна група повинна запропонувати свою послідовність поданих речень. Результат фіксується у зошитах.
— Читання тексту і перевірка результатів.
— Обговорення.
9. Стратегія «Взаємні запитання»
— Текст або матеріал для вивчення поділить на логічно завершені частини.
— Учні вголос читають за цілими частинами, ставлять самі запитання:
· Одне одному в групі;
· Одне одному в парах;
· Одна пара (група) інший.
10. Стратегія «Джигсоу-1» (Мозаїка)
— Учні класу об’єднуються у постійні групи (кількість учнів – це кілька частин у тексті). Кожен учень має певний номер.
— Текст поділяється учителем на логічно завершені частини.
— Кожна частина вивчається певною експертною групою, яка формується за однаковими номерами, за кольоровими картками.
— Робота експертних груп. Учні вивчають свою частину, готуються донести її зміст до своїх товаришів у постійній групі.
Отже, кожна дитина вивчає свою частину тексту, але за допомогою товаришів (експертів з іншої частини) повинна сприйняти весть текст в цілому.
— Повернення експертів до постійної групи і взаємонавчання.
— Перевірка засвоєння змісту і цілому всіма учнями.
11. Стратегія «Письмо в малюнках»
Алгоритм роботи:
— Намагайся намалювати те, що хотів сказати при роботі над матеріалом.
— Власні враження, відношення до подій перенести на аркуш паперу.

Приклад «Письмо в малюнках»
Серце моє.

Серце у мене дуже велике. Воно різнокольорове. Шматочок жовтого, тому що я добрий. Шматочок сірого, тому що інколи буваю сумним. А ще воно у мене яскраве, тому що я дуже люблю життя та своїх близьких.
12.Стратегія «Доповідач-респондент»
— Прочитати текст, запам’ятати його.
— Два учні виходять до дошки.
— Один переказує зміст прочитаного. Другий уважно слухає. Потім все, що було пропущено, показує за допомогою рухів, жестів, міміки.
— Перший учень намагається доповнити розповідь тим, про що ще не було сказано.
Керуючись цими стратегіями на уроці, ми зможемо забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.